Skip to main content

Автор: med1

“Ми можемо побачити, як від пневмонії помирають наші онуки”. Заступник глави МОЗ Дубров про приховану небезпеку антибіотиків

Стійкість бактерій до антибіотиків спричиняє більше смертей, ніж ВІЛ або малярія. Тільки у США щорічно виникає понад 2,8 мільйона інфекцій, стійких до протимікробних препаратів.

Стійкість до антибіотиків виникає, коли бактерії набувають здатності “перемагати” ліки, призначені для їхнього знищення. Стійкі інфекції складно лікувати, інколи – неможливо.

Але українців така загроза не зупиняє зловживати антибіотиками. Часом через незнання, часом – “про всяк випадок”.  

Чому так відбувається, та що потрібно знати про антибіотики, щоб не нашкодити собі та людству загалом, “Українська правда. Життя” запитала у першого заступника міністра охорони здоров’я Сергія Дуброва.

– Про зловживання антибіотиками говорять дуже багато. Але українці все ще активно безконтрольно їх приймають. Чому так відбувається?

– Розуміння, коли їх приймати, а коли категорично не можна,  є навіть не у всіх лікарів.

Що таке антибіотики? Олександр Флемінг синтезував в 1943 році пеніцилін, який долає бактерії, за що отримав Нобелівську премію. І на той час здавалося, що питання вирішене, тобто ми зможемо вбити будь-яку бактерію.

Але ще під час своєї Нобелівської промови Флемінг говорив, що при порушенні дозування та нерегулярному застосуванні антибактеріальних препаратів бактерії можуть ставати резистентними, тобто нечутливими до антибіотиків. Ми з вами живемо у той час, коли це вже колосальна проблема.

Рівень резистентності, тобто нечутливості бактерій до антибактеріальних препаратів в Україні є чи не найгіршим у всьому європейському регіоні. Це пов’язано з неправильним застосуванням антибіотиків.

Найяскравіший приклад, коли під час пандемії COVID-19 більше ніж у 90% випадків призначали антибіотики.

Лікар має розуміти, що таке антибактеріальний препарат, і що він діє на бактерії, а не на вірус COVID-19.

– У чому шкідливість застосовування антибіотиків?

– Мільйони, мільярди бактерій живуть в нашому організмі. Частина бактерій, контактуючи з антибактеріальними препаратами, звісно, вмирає, а частина пристосовується, тому що вони також хочуть жити.

Ці мікроби розмножуються, наприклад у кишківнику. Чому говорю про кишківник? Тому що Ешерихія колі (кишкова паличка), Клебсієла пневмонії (паличка Фрідлендера) – це типові мешканці нашого шлунково-кишкового тракту і представники родини ентеробактерій. Вони вже взагалі не чутливі до антибіотиків.

Навіть сучасні антибіотики, які з’явилися декілька років тому на фармацевтичному ринку, вже не діють на паличку Фрідлендера.

– В Україні існує традиція – випити антибіотик про всяк випадок. Чи може людина самостійно зрозуміти, що їй потрібен антибіотик?

– Дуже невелике коло інфекційних бактеріальних захворювань можна визначити за симптомами. Вірусна інфекція може мати ті ж клінічні прояви. У більшості випадків потрібно робити аналіз крові. Це не стовідсоткова гарантія, але якщо ми бачимо підвищення рівня лейкоцитів та зміну деяких інших показників, це говорить про бактеріальну причину недуги.

Також можна здати аналіз на прокальцитонін (біомаркер для діагностики бактеріальних інфекцій). Це буде дешевше, ніж без потреби лікуватися антибіотиком. Тобто прості дослідження можуть дозволити встановити причину хвороби і допомогти прийняти рішення щодо застосування антибіотиків.

На превеликий жаль, частина лікарів первинної ланки досі вважають, що при підвищенні температури понад 38°C протягом трьох днів навіть в епідсезон, коли відбувається суттєве зростання вірусних інфекцій, через три дні треба призначати антибіотики. Але це не так.

– А які ще можуть бути наслідки, окрім резистентності, для людського організму при вживанні антибіотиків?

– Все просто. Царство небесне, вічний покой. Чим більше людина приймає антибіотиків, тим більше резистентних штамів з’являється. І коли в людини дійсно виникає бактеріальне ускладнення під час іншого захворювання, при ослабленні імунітету, при потраплянні до лікувального закладу ризик смерті зростає у 2-4 рази. Це показує величезна кількість клінічних досліджень.

Знову ж таки, важливий момент, про який ще Флемінг говорив – при застосуванні антибактеріальних препаратів дуже важливо дотримуватися дозування, часу між прийомами.

Важливо, щоб у крові підтримувалася відповідна концентрація антибіотика. Якщо препарат треба пити через кожні 8 годин, але ми пропустили один прийом, що відбувається? Концентрація антибактеріального препарату в крові знижується. І тут бактерії – “ура”, починають швидко розмножуватися, тому що концентрація їх не вбиває. Частина, може, гине, але інші швидко розмножуються – їм теж хочеться жити.

– Чим відрізняються сучасні антибіотики від того самого пеніциліну?

– Сучасні антибіотики, якщо говорити просто, це антибактеріальні препарати, які містять у своїй структурі певні речовини, що захищають структуру антибіотика від руйнування ферментами бактерій, які надають бактеріям резистентності.

Але, на превеликий жаль, ми маємо з кожним десятиліттям все менше і менше нових антибіотиків. Якщо, наприклад, у 80-ті роки минулого століття створили 16 нових антибіотиків, то на кінець 2022 року з’явилося всього чотири нових, і то насправді вони не дуже нові, просто їхній хімічний склад є більш ефективним.

– Є також усталена думка, що при ангіні і циститі потрібно лише лікування антибіотиками. Власне, тому їх люди обирають самостійно. Чи завжди це так?

– Це, по-перше, не завжди так, тому що ангіна може бути викликана не завжди бактеріями, а й вірусами, так само як і цистит. Тому слід звернутися до лікаря, здати прості аналізи.

Знову-таки, якщо ви вживали певні препарати протягом останніх 3-6 місяців, лікар може змінити групу антибіотиків, щоб уникнути ризику резистентності. Тобто в будь-якому випадку слід звернутися до лікаря, підтвердити бактеріальне походження захворювання і тоді вже приймати чи не приймати антибіотики.

– Тобто поширена думка про те, що якщо мені минулого разу виписали антибіотик, я можу його приймати наступного разу, бо він мені підходить, не працює?

– Це скоріш за все буде хибною думкою. Але питання у періоді. Якщо це було 15 років тому – вам можуть призначити той самий антибіотик. Якщо це було не так давно, 3-6 місяців тому, то дійсно є імовірність, що бактерія буде нечутлива до препарату.

– Тобто інформацію про антибіотики, які нещодавно вживали, варто зберігати, але це не йдеться про десятки років?

– Так, це декілька місяців.

– Чи потрібно приймати пробіотики після антибіотиків?

– Якщо ви дуже хочете підтримати фармбізнес, то потрібно. Це, звісно, жарт. Показання для застосування пробіотиків одне – це антибіотикоасоційована діарея. Антибіотики можуть вбивати зокрема “нормальні” бактерії, які живуть в кишківнику, що і спричиняє діарею. Але такі наслідки може діагностувати лише лікар та призначити відповідні препарати. В іншому разі пробіотики приймати не потрібно.

– Чому в людини може траплятися алергія на антибіотики?

– Якщо порівнювати різні лікарські засоби, то дійсно, на антибіотики частіше буває алергія. Найчастіше на В-лактамні антибіотики на пеніциліни.

Пацієнту варто пам’ятати, на який саме препарат була алергія та як вона проявлялася. Це дуже важливо, тому що наступне введення того ж препарату чи препарату з однієї групи може призвести до набагато тяжчих наслідків. Важливо обов’язково повідомляти про алергію лікарю або медичній сестрі. Тоді вам можуть призначити антибактеріальний препарат іншої групи.

– Чи змінилася в Україні ситуація з неконтрольованим вживанням антибіотиків після введення електронних рецептів?

– Проблема залишається, але важко сказати, наскільки вона змінилася, тому що резистентність зростає досить стрімко. У госпітальних умовах резистентність бактерій перевищує 50% до понад трьох груп антибіотиків. Це катастрофічні цифри.

Зараз наших захисників, яких ми відправляємо за кордон на лікування, європейські госпіталі просто ізолюють, тому що такої бактеріальної флори, яка виділяється від наших поранених, в Європі практично немає. Я вже говорив, що показники резистентності в нас чи не найгірші.

– Який міжнародний досвід боротьби з цією проблемою? Можливо, є конкретні кейси, які Україна запозичає?

– Ми напрацьовуємо національну стратегію. Була попередня стратегія, термін дії уже закінчився. Тісно співпрацюємо з міжнародними партнерами щодо ймовірних шляхів вирішення проблеми.

Основні заходи – це застосування антибіотиків лише за показаннями. Це запровадження заходів жорсткого інфекційного контролю, відсутність вільного доступу до антибактеріальних препаратів і, що дуже важливо, це обмеження використання антибіотиків у сільському господарстві – і в рослинництві, і у тваринництві. Це також має величезне значення щодо розповсюдження рівня резистентності.

Десятки тисяч тонн антибактеріальних препаратів використовуються у світі щороку саме у сільському господарстві. І тут також потрібен контроль. Наразі навряд чи він існує в Україні у немедичній сфері.

– Чому антибіотикорезистентність ще небезпечніша саме під час війни?

– Порушуються логістичні маршрути, принципи інфекційного контролю, порушується можливість застосування регулярного, постійного антибактеріальних препаратів. І фактор будь-якого збройного конфлікту, звичайно, війни в тому числі, є за визначенням одним із факторів розповсюдження резистентності.

– Який зв’язок між війною та антибіотикорезистентністю? 

– Переважно бійці на полі бою заражаються тими бактеріями, які чутливі до антибіотиків.

– Також Міністерство охорони здоров’я цьогоріч видало нормативний акт, який передбачає використання простих антибіотиків при бойовій травмі. Чому? Тому що для переживаної більшості поранень достатньо використання цефалоспоринів першого покоління, якщо ми говоримо про поранення черевної порожнини, грудної клітини з пошкодженням стравоходу тощо.

А от ті випадки, коли зі старту починають лікувати трьома-чотирма антибактеріальними препаратами поранених, коли немає жодної імовірності того, що рана забруднена резистентними або полірезистентними збудниками, якраз і призводить до появи резистентних бактерій.

– Ви вже називали декілька інфекцій, які практично не лікуються антибіотиками. Які ще бактерії важко піддаються лікуванню?

– Найбільш проблемні збудники – це Ацинетобактер бауманії, це Клебсієла пневмонії, Ешерихія колі і Паличка синьогнійна. Вони мають найвищий рівень резистентності не лише в Україні, але й у всьому світі. Ці бактерії можуть спричинити цілий спектр захворювань: від кишкових та урологічних інфекцій до запалень ран і гнійних процесів в організмі.

Пневмокок, основний збудник пневмонії, вже має резистентність 10%-25% навіть у країнах Європи до синтетичних пеніцилінів, чого не було 5 років тому.

– А чи є середовища, де їх найбільш імовірно підхопити?

– Найчастіше це відділення інтенсивної терапії. Але сьогодні їх також можна підхопити і у позалікарняних умовах.

Рекомендації для запобігання інфекціям та росту антимікробної резистентності дуже прості і знайомі кожному: дотримання гігієни, постійне спостереження за станом власного здоров’я та прийом лікарських засобів лише після спілкування з лікарем. Якщо вже пацієнту призначено антибіотики – необхідно дотримуватись графіку прийому та не припиняти прийом до кінця курсу.

Вже у 2050 році антибіотикорезистентність може забрати до 10 мільйонів життів щороку. Це означає, що ми можемо побачити, як від пневмонії помирають наші онуки.

Життя в постантибіотикову еру означає, що нам доведеться забути про багато досягнень медицини, адже без антибіотиків навіть найпростіші операції знову стануть смертельно небезпечними. Цього не можна допустити.

258 найпоширеніших питань про вакцинацію та відповіді на них від медичних експертів доступні на Національному порталі з імунізації

В Україні працює Національний портал з імунізації. Це інформаційний ресурс для медиків, студентів, фармацевтів та українців, які шукають доказову інформацію про вакцини та щеплення. На порталі консультують 16 експертів-медиків, які надають роз’яснення стосовно рутинної вакцинації, інформацію про 24 вакцинокеровані інфекції та їхню профілактику, ефективність вакцин. Для фармацевтів та медиків на порталі оновлюють інформацію щодо актуальних змін у нормативних документах. Також розміщують дані щодо захворюваності та наявності в країні вакцин.

Медики та науковці можуть долучитися до команди експертів порталу: публікувати свої статті та відповідати на запитання українців. Керівники медзакладів можуть пропонувати редакції новини про заходи у своїх лікарнях для пацієнтів. Для сімейних лікарів та медичних сестер, які працюють у кабінетах щеплень, користування порталом – це можливість швидко отримувати доказову інформацію та роз’яснення нормативно-правової бази.

Крім того, на порталі розміщені сценарії уроків, шкільних та позакласних заходів на тему щеплень для педагогів та вихователів.

Довідка: Національний портал з імунізації створений в рамках проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», що виконується організацією «Пакт» у партнерстві зі Швейцарським інститутом тропічної медицини та громадського здоров’я (Swiss TPH), Оверсіз Стратіджик Консалтінг (OSC), Європейським інститутом політики громадського здоров’я – ЄІПГЗ та за участю шкіл громадського здоров’я Університету Темпл, Університету Дрексель та Федерації охорони здоров’я Філадельфії (Temple/Drexel/HFP), а також громадської спілки «Коаліція за Вакцинацію» на підтримку Міністерства охорони здоров’я України та Центру громадського здоров’я України.

20 жовтня 2023 року – Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози

20 жовтня  2023 року –  Всесвітній  та  Всеукраїнський  день  боротьби  з  раком  молочної  залози (РМЗ). У  багатьох країнах з жінками проводиться активна просвітницька робота: лікарі-онкологи, громадські організації та органи влади акцентують особливу увагу на профілактиці та боротьбі з РМЗ.

Рожева стрічка — міжнародний символ, який використовують особи і організації, залучені до руху з інформування суспільства про рак молочної залози. Головна мета ініціативи «Рожева Стрічка» — поширення інформації про рак молочної залози шляхом:  зменшення ризику виникнення хвороби завдяки самодіагностиці;  інформування про різноманітні методи лікування; надання підтримки і допомоги під час реабілітації.

Рак молочної залози – одне з найпоширеніших онкологічних захворювань у жінок в усьому світі. Сьогодні в Україні ця хвороба входить до трійки профільних захворювань, посідаючи друге місце після органів травлення в структурі онкозахворювань. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) рівень захворюваності на рак молочної залози постійно зростає. Україна – не є винятком. Щорічно в Україні на РМЗ хворіють близько 15 тисяч жінок, помирають — близько 5 тисяч.

Вже у віці 18–24 роки рак грудної залози має третє місце у структурі захворюваності українок (10,8%), а з 30 до 74 років він стало лідирує (27,6–20,6%). У структурі смертності від раку жіночого населення рак грудей переважає у вікових групах 30–54, 55–74 та 75+ років і складає 24,5%, 20,6% та 18,5% відповідно.

  За даними Інституту раку, кожна 7-8 жінка має проблеми з грудними залозами, але до лікарів звертається занадто пізно: при першому огляді у чверті жінок виявляють метастатичні стадії хвороби, які лікувати надзвичайно важко. 

Рак молочної залози розвивається в жіночому організмі через безліч факторів:

  • родичі першої лінії (мама, бабуся, сестра, тітка), які хворіли на рак грудей;
  • відсутність вагітностей та пологів;
  • перша вагітність у 30 років і старше;
  • вік старше 40 років;
  • ранній початок менструацій — у віці до 12 років;
  • пізня менопауза — після 55 років;
  • безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії у менопаузі;
  • цукровий діабет;
  • надмірна вага та ожиріння;
  • куріння;
  • зловживання алкоголем;
  • гіпертонічна хвороба;
  • перенесений раніше рак грудей або рак яєчника;
  • вплив джерел радіації;
  • рак може розвиватися після отримання травм грудей; у місцях пошкодження залозистої тканини з’являються новоутворення, які згодом можуть перерости до злоякісного характеру.

За даними ВООЗ, 21% усіх випадків смерті від раку молочної залози у світі спричинено вживанням алкоголю, зайвою вагою і ожирінням, а також фізичною інертністю.

В Харківській області в 2022 році було зареєстровано 233 нових випадків захворювань, в 2021 р. – 995. Відповідно показник захворюваності на 100 тис. жіночого населення склав – 16,8 (2021 р. – 70,8). Кількість жінок, які перебувають на «Д» обліку з приводу РМЗ, становила 14833 проти 14494 в 2021 році. Відповідно показник поширеності склав 1071,3 на 100 тис. жіночого населення, проти 1032,0 в 2021 році.

Змінити ситуацію допоможе раннє виявлення хвороби, адже рак виліковний за умови його виявлення на I стадії — у 95% жінок, на II стадії — у 80%, на III стадії — у 50% жінок.

ДІАГНОСТИКА РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

  • Обстеження і огляд у лікаря є первинним методом діагностики захворювання. Якщо виявлені причини для занепокоєння, лікар призначає лабораторні та інструментальні методи дослідження, а саме:
  • Мамографія та дуктографія (різновид мамографії з використанням контрастних речовин)
  • УЗД
  • МРТ
  • лабораторні тести виділень з соска
  • біопсія
  • аналіз крові на гормони

          Рак молочної залози належить до «візуальних» форм раку. Фахівці стверджують, що кожна жінка, витративши 10-15 хвилин щомісячно, може запобігти трагедії. А для цього кожна жінка не рідше одного разу на місяць повинна самостійно обстежувати молочні залози. 

   Техніка самостійного проведення самообстеження молочних залоз.

Огляд молочних залоз рекомендовано проводити 1 раз на місяць на 7–9 день із першого дня менструації або на 2–3 день після менструації. Під час менопаузи варто проводити дослідження щомісяця в 1-й день місяця. 

  1. Стати перед  дзеркалом. Оглянути молочні залози. Зверніть увагу на навність  будь – яких змін форми грудей, зовнішній вигляд шкіри та сосків.
  2. Підняти руки за голову і оглянути  обидві грудні залози.
  3. Правою долонею пропальпірувати  ліву молочну залозу кінчиками  великого і вказівного пальців, стиснути сосок, звернути увагу на наявність виділень та їх характер. Пропальпірувати ліву підпахвинну та ліву надключичну ділянки. Таким же чином обстежити праву молочну залозу.
  4. Якщо залоза великого розміру, її необхідно підтримувати знизу лівою рукою – ліву, правою – праву, а долонею протилежної руки по черзі пропальпірувати молочні залози.
  5. Лежачи на спині, ліву руку треба покласти за голову, а долонею правої руки  обстежити  ліву молочну залозу. Таким чином треба обстежити і праву молочну залозу.

     У разі виявлення будь-яких підозрілих змін у молочних залозах необхідно звернутися до лікаря.

Кожну жінку мають насторожити:

  • припухлість, твердий вузол, ущільнення;
  • набряк, локальне підвищення температури, почервоніння або потемніння шкіри;
  •  зміна розміру або форми молочних залоз;
  •  заглиблення або зморщення шкіри;
  •  свербіж, виразки або висипи на сосках;
  •  западання соска або іншої частини грудей; 
  •  раптові незвичні виділення із сосків; 
  •  поява постійного болю в одній ділянці;
  •  збільшення лімфатичних вузлів під пахвами.

     У сучасній медицині застосовується комплексна терапія раку молочної. Основне лікування раку молочної залози полягає в оперативному втручанні. 

     До додаткових методів лікування належать:

  • Променева терапія. Вона полягає в тому, що на новоутворення впливає іонізуюче випромінювання. Призначають терапію після операції. Вона дозволяє знищити в організмі ракові клітини, які залишились після операційного втручання.
  • Хіміотерапія. Вона може проводитися як до, так і після операції, в залежності від конкретного випадку. Полягає у використанні препаратів, які вбивають ракові клітини. До операції хіміотерапію проводять з метою зменшення пухлини, якщо її розмір не дозволяє проводити хірургічне втручання.
  • Гормонотерапія – не нове в лікуванні раку молочної залози віяння, але якщо раніше її використовували як самостійний метод, то зараз доведена більша ефективність її в поєднанні з іншими методами. Гормональне лікування сприяє зниженню ризику рецидивів у майбутньому і незамінне при неоперабельній пухлині: в такому випадку гормони контролюють її зростання.

  Зараз під час війни важливо пам’ятати, що хвороби ніхто не відміняв. Навпаки, коли відбувається багато стресових подій, це все відображається в нашому організмі. Тому жінкам не треба нехтувати своїм зоров’ям. Проходьте плановий огляд у мамолога. Це такі прості речі, які бережуть вам життя. 

  Звичайно може бути питання, а куди ж йти щоб пройти перевірку. Для цього  

необхідно звернутися до сімейного лікаря, який випише направлення на проходження діагностики.

      Знайти медичні заклади, які надають допомогу за напрямом «Онкологія», можна на сайті НСЗУ – відкрити розділ “Е-дані” за посиланням https://edata.e-health.gov.ua/e-data та обрати “Аналітичні панелі (дашборди)”. Далі потрібно відкрити дашборд “Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій”. На третій сторінці у полі фільтрів оберіть область або населений пункт, а в  “Групі послуг” –  пакети  «Мамографія», «Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями в стаціонарних та амбулаторних умовах», «Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та  амбулаторних умовах». Дашборд покаже всі заклади, які мають договір на пакет, а також їх контакти.

         Якщо не маєте можливості скористатись пошуком через дашборд, зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор підкаже найближчий медзаклад із договором. 

       Онкологічна допомога увійшла в перелік тих лікувальних процесів, фінансування яких повністю забезпечується державою. В процесі реформування системи охорони здоров’я НСЗУ поліпшило фінансування онкологічної допомоги, включивши її в Програму медичних гарантій, тож для українців вона безоплатна.

       Станом на 17 жовтня 2023 року  підприємствами/закладами охорони здоров’я Харківської області і м. Харкова укладені договори з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за напрямом:

  • Мамографія – 32 підприємства/заклади. 
  • Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та  амбулаторних умовах – 8 підприємств/закладів.
  • Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями в стаціонарних та амбулаторних умовах – 1 підприємство/заклад.

        Питання профілактики та лікування раку молочної залози у структурі онкологічної захворюваності включено до заходів комплексної обласної програми «Здоров’я Слобожанщини» на 2023 – 2025 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 24 грудня 2022 року № 464-VIII. Програмою, зокрема, передбачено широке висвітлення проблеми раку грудної залози у засобах масової інформації, інформування жінок щодо профілактики онкологічних захворювань, можливостей діагностики та лікування раку грудної залози в сучасних умовах; удосконалення методів діагностики злоякісних новоутворень та спеціального лікування онкологічних хворих, у тому числі шляхом скринінгового обстеження жінок для раннього виявлення патології грудної залози, зниження рівня занедбаності та смертності від раку грудної залози, забезпечення масових обстежень на сучасному діагностичному обладнанні (мамографічних та ультразвукових комплексах)  забезпечення своєчасного виявлення раку на всіх рівнях надання медичної допомоги; ведення реєстру осіб, які належать до груп підвищеного ризику виникнення онкологічних захворювань, з метою їхнього оздоровлення, диспансерного спостереження та лікування; забезпечення лікарськими засобами хворих, які страждають на онкологічну патологію, для проведення хіміотерапії за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів Харківської області, у межах реальних можливостей, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

З метою профілактики кожна жінка може звести до мінімуму всі чинники ризику захворювання на рак

  • регулювання маси тіла;
  • відмова від паління, зведення до мінімуму вживання алкоголю;
  • регулярне статеве життя, перші пологи не пізніше 28-30 років, годування дитини груддю не менше року, уникнення абортів;
  • своєчасне лікування гінекологічних патологій, контроль за прийомом гормональних контрацептивів;
  • лікування цукрового діабету, захворювань печінки та щитоподібної залози;
  • запобігання впливу несприятливих чинників зовнішнього середовища, уникнення стресів.

 

          Раннє виявлення раку – запорука його повного вилікування!

Що таке гепатит А симптоми та лікування?

Гепатит А — вірусне захворювання печінки, яке часто називають хворобою брудних рук. Ця інфекція також відома як “хвороба Боткіна”. Збудник потрапляє в організм людини через заражену їжу, воду та при тісному фізичному контакті з інфікованою людиною.

Найбільш уразливі до гепатиту А – діти. Однак захворіти може кожен.

Одужання іноді триває кілька місяців. Крім ураження печінки, в окремих випадках гепатит А може спричиняти ураження нирок, підшлункової залози, перебігати з болями в суглобах та навіть призвести до смерті.

Наразі не існує спеціального лікування проти вірусного гепатиту А. Найкращий спосіб запобігти хворобі – зробити щеплення.

Щеплення від гепатиту А рекомендовані дітям і дорослим, особливо тим, хто планує відвідати країни Африки, Азії та Південної Америки.

Вакцинація проводиться від 1 року 2 дозами з інтервалом 6 місяців.

Якщо невакцинована людина мала сексуальний або близький побутовий контакт із хворим на гепатит А, їй рекомендоване екстрене щеплення протягом 2 тижнів від моменту контакту.

Також не забувайте дотримуватися простих правил гігієни:

  • частіше мийте руки з милом, зокрема перед приготуванням та вживанням їжі
  • пийте тільки кип’ячену або бутильовану воду
  • ретельно мийте овочі та фрукти
  • стежте за чистотою рук дитини, іграшок, предметів побуту

Чим небезпечні кліщі та як не захворіти

Іксодові кліщі, які живуть в траві та зрідка потрапляють на невисокі кущові рослини, можуть переносити багато хвороб. Найпоширенішими з них в Україні є кліщовий вірусний енцефаліт та бореліоз, більш відому як хвороба Лайма.

Кліщовий енцефаліт

Це запалення головного мозку, що як наслідок, може призвести до паралічу та смерті пацієнта. Специфічних ліків проти енцефаліту немає – тільки симптоматичне лікування вдома чи в лікарні в разі важкого перебігу.

Найкращий захист від кліщового енцефаліту – це завчасна вакцинація дітей та дорослих. Потрібно отримати три дози вакцини. Інтервал між першою та другою дозою 1-3 місяці, між другою та третьою – 5-12 місяців. Першу бустерну дозу вводять через 3 роки, наступні – кожні 5 років після останньої бустерної дози.

Хвороба Лайма (бореліоз)

Первинними симптомами цієї хвороби є гарячка, головний біль, сильна втома та часто – характерна червона пляма в місці укусу (еритема), яка з часом більшає і стає схожою на мішень. Іншими проявами хвороби Лайма можуть бути біль у суглобах, серці (кардит) чи частковий параліч обличчя або шиї.

Якщо в перші тижні, а краще – дні, не зупинити хворобу Лайма курсом антибіотиків або не завершити її лікування, вона перейде в хронічну форму, яка не піддається ефективній медикаментозній терапії.

Що робити, якщо ви виявили на собі кліща:

☛ Якщо ви виявили на собі кліща — якнайшвидше видаліть його самостійно або зверніться до найближчого медзакладу.

☛ Обробіть місце укусу хлоргексидином, водою з милом, спиртом тощо.

☛ Одразу зв’яжіться із сімейним лікарем: очно чи дистанційно.

☛ Отримайте рецепт на антибіотик, потрібний для знищення борелій, які, можливо, вам передалися.

☛ Повністю закінчіть призначений лікарем курс антибіотиків, не перериваючи його.

☛ Будьте уважні до симптомів хвороби Лайма після лікування – можливо, буде потрібен другий етап терапії.

Більше читайте тут: https://bit.ly/3NZB8rq