Skip to main content

Профілактика неінфекційних захворювань

Опублікував(ла) med1 , . Рубрика: Новини

Неінфекційні захворювання – це хворобливі стани, що не передаються від людини до людини, мають тривалий перебіг і повільно прогресуючий характер. Вони виникають внаслідок поєднаного впливу генетичних, фізіологічних, екологічних і поведінкових чинників. Ці захворювання є основною причиною смертності в світі.

Виділяють 4 основні типи неінфекційних захворювань: 

  1. Серцево-судинні (інфаркт, інсульт, ішемічна хвороба серця);
  2. Онкологічні (злоякісні пухлини різних органів); 
  3. Респіраторні (хронічна обструктивна хвороба легень, астма);
  4. Діабет.

Наукові дослідження показують, що існує ряд факторів, які провокують виникнення хронічних неінфекційних захворювань. Вони називаються факторами ризику.

Всі фактори ризику можна розділити на 2 групи: 

  • 1-а група – це фактори ризику, на які не можна вплинути.

До них відносяться стать, вік і спадкова схильність. З віком ризик серцево-судинних захворювань суттєво збільшується. Варто уважно поставитися до свого здоров’я тим, чиї найближчі родичі перенесли інфаркт міокарда або інсульт (чоловіки – у віці до 55 років, жінки – у віці до 65 років). Також відзначимо, що у чоловіків інфаркти та інсульти в середньому розвиваються на 10 років раніше, ніж у жінок.

  • 2-а група – це фактори ризику, на які можна вплинути.

До них відносяться тютюнопаління, неправильне харчування, низький рівень фізичної активності (гіподинамія), надлишкова маса тіла, підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень холестерину, цукру крові, психосоціальні фактори (стрес, депресія, тривога).

Отже, загалом у профілактиці неінфекційних хвороб вирішальне значення має спосіб життя, спадковість і стан навколишнього середовища.

Для кожної групи існують свої фактори ризику і методи профілактики, але є і загальні профілактичні принципи, яких варто дотримуватись всім: 

  • відмова від шкідливих звичок (тютюнопаління, вживання алкоголю і наркотиків); 
  • раціональне харчування, контроль ваги; 
  • фізична активність; 
  • достатня тривалість сну у нічний час; 
  • контроль рівня стресу; 
  • регулярні профілактичні медичні огляди.